ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ «ВІРУСОЛОГІЯ»
«ВІРУСОЛОГІЯ» – програма, спрямована на удосконалення теоретичних знань та розширення фахових компетентностей у галузі знань Біологія, формування системи здатностей та вмінь з сучасних методів дослідження патогенів людини вірусної етіології (вірусів та пріонів), епідеміології, патогенезу, хіміотерапії та профілактики, біобезпеки та етичних норм, що дозволяють вирішувати типові задачі діяльності вірусолога за узагальненим об’єктом діяльності “вірусологія”
КАТЕГОРІЯ СЛУХАЧІВ: спеціалісти з вищою немедичною освітою медико-лабораторної справи у сфері охорони здоров’я
СПІКЕРИ: провідні викладачі-експерти ННЦ “Інституту біології та медицини” КНУ імені Тараса Шевченка
Програма включає наступні освітні компоненти:
- ОК 1 Основні етапи лабораторних досліджень. Розуміння загальних правил проведення різних етапів дослідження (переданалітичний, аналітичний та постаналітичний). Управління аварійними ситуаціями – розуміння порядку дій, знання регламентуючих нормативних актів. Система управління якістю у вірусологічній лабораторії. Прийнятність та неприйнятність лабораторних результатів.
- ОК 2 Біобезпека та біозахист в лабораторіях. Ризики, пов’язані з біобезпекою при роботі в лабораторіях, їх оцінка. Знання процедур управління ризиками, коригувальні та запобіжні заходи для їх попередження/усунення. Рівні біологічної безпеки. Особливості лабораторій різних рівнів біобезпеки.
- ОК 3 Основи медичної етики. Основи етичного, чесного і неупередженого спілкування з пацієнтами; використання відповідних методів етичної аргументації для збалансованого рішення складних і суперечливих питань.
- ОК 4 Санітарно – епідеміологічне благополуччя населення. Володіння основними поняттями у сфері епідеміології, розуміння її основних задач. Знання епідеміології актуальних для світу та країни інфекційних захворювань.
- ОК 5 Сучасні знання про структуру та функції вірусів. Природа морфології вірусу, типи запису генетичної інформації вірусів, типи та функції вірусних білків. Класифікація вірусів та філогенез. Принципи філогенетичного аналізу та молекулярної епідеміології вірусних інфекцій.
- ОК 6 Загальна епідеміологія. Епідеміологія вірусних інфекцій. Знання про шляхи передачі вірусних інфекцій. Визначення основних понять в епідеміології та її задач; розуміння понять «епідемічний процес», «джерело інфекції», «шляхи передачі», «чутливий організм» тощо. Основні методи епідеміології. Шляхи передачі вірусних інфекцій.
- ОК 7 Віруси та захворювання, що вони спричиняють. Класифікація, структура та репродукція вірусів. Епідеміологія (поширення у світі та в країні, джерело інфекції, шляхи передачі, чутливий організм, нагляд за інфекцією у світі та в країні), патогенез, імунна відповідь, основи діагностики, хіміотерапія та, профілактика інфекцій, спричинених найважливішими патогенами вірусної природи.
- ОК 8 Пріони та пріонні хвороби – характеристика патогенів.Сучасне розуміння природи пріонів. Таксономія пріонів. Молекулярно-біологічні властивості пріонів. Неінфекційний клітинний білок PrPc та його основні функції. Структура генів, що кодують клітинні гомологи пріонів. Мутації в гені PRNP. Теорії перетворення PrPc на PrPSс. Захворювання, пов’язані з пріонами, включаючи спорадичні та трансмісивні захворювання. Екологія та епідеміологія пріонних інфекцій. Діагностика та терапії пріонних інфекцій. Аспекти профілактики пріонної інфекції.
- ОК 9 Лабораторні дослідження вірусних інфекцій людини. Основні методи індикації та ідентифікації вірусів: вірусологічні (культивування на різних модельних системах, електронна мікроскопія та її модифікації), серологічні методи для виявлення антигенів вірусів та вірусоспецифічних антитіл, швидкі імунохроматографічні тести, різновидності методик та сфера їх застосування, переваги та недоліки; основні принципи моніторингу ефективності терапевтичних препаратів та їх застосування.
- ОК 10 Методи молекулярного тестування вірусів та їх модифікації. Генерації методів секвенування нуклеїнових кислот, генотипування; визначення резистентності вірусу до противірусних препаратів.
- ОК 11 Патогенез вірусних інфекцій. Розуміння багатофакторної природи патогенезу, що визначається характеристиками як хазяїна, так і вірусу. Патогенез вірусних інфекцій на клітинному рівні та на рівні організму хазяїна. Фактори, що на нього впливають. Процеси, що лежать в основі вірусної інфекції, включаючи: проникнення в організм хазяїна, дисемінація в організмі хазяїна, тропізм вірусів, взаємодія вірусів із клітинами, а також елімінація вірусів з організму хазяїна.
- ОК 12 Основи імунної відповіді людини при вірусних інфекціях. Компоненти та функції вродженої та адаптивної імунної системи та їх значення при вірусних інфекціях. Механізми обробки антигену та розпізнавання гуморальною та клітинною ланками адаптивної імунної відповіді. Ефекторні шляхи, викликані розпізнаванням антигену. Стратегії вірусів для уникнення імунної відповіді хазяїна. Загальні причини та наслідки первинних та вторинних імунодефіцитів.
- ОК 13 Загальні знання про клінічні синдроми. Етіологія, клінічна картина (провідні клінічні симптоми та синдроми), патогенез, диференційна діагностика та терапія вірусних інфекцій (респіраторних, кишкових, інфекцій зовнішніх покривів, трансмісивних, парентеральних, інфекцій ЦНС, внутрішньоутробних, тощо).
- ОК 14 Принципи терапії та профілактики вірусних інфекцій. Спектр сучасних антивірусних препаратів з клінічними показаннями до їх використання; механізм дії, побічні ефекти. Класифікація противірусних засобів. Принципи моніторингу ефективності лікарських засобів. Механізми розвитку резистентності вірусів до противірусних засобів. Противірусні вакцини. Імуноглобуліни людини для лікування, профілактики і постконтактної профілактики вірусних інфекцій. Профілактичні програми для боротьби з поширенням інфекційних хвороб.
- ОК 15 Стерилізація та дезінфекція. Розуміння понять стерилізація, дезінфекція. Різні способи стерилізації та дезінфекції. Розуміння важливості знищення патогенних організмів для профілактики зараження для: передопераційної стерилізації; знезараження приладів та інструментів; знезараження джерел навколишнього середовища.
- ОК 16 Статистичний аналіз результатів лабораторних досліджень, розуміння основних понять та принципів.
Основ статистичного аналізу, розуміння основних понять та принципів. Похибки, відхилення, валідність тощо. Обсяги вибірки при проведенні досліджень. Принципи порівняння груп за кількісною ознакою: нормальний розподіл, кореляційний, дисперсний, факторний, кластерний аналіз. Принципи порівняння груп за якісною ознакою. Здатність оперувати медико-статистичною інформацією. Достовірність та відтворюваність результатів досліджень. Специфічність та чутливість тестів. Ознайомлення з основними прикладними статистичними програмами.
ОБСЯГ ПРОГРАМИ: 15 кредитів ЄКТС / 450 годин
ФОРМА НАВЧАННЯ: очна, з використанням технологій дистанційного навчання (платформа Zoom)
ДОКУМЕНТ: Сертифікат
Тривалість | Початок | Вартість, грн. | Мова |
6 місяців | 2025 рік | 38 000 | українська |
Програма
Координатори програми: Тетяна АНІСТРАТЕНКО
Телефон: (044) 521-33-27, (044) 521-35-51
Електронна пошта: tetiana.anistratenko@knu.uа
Олена АНДРІЙЧУК
Телефон: +38 067 504-55-49
Електронна пошта: aom502@knu.uа
