– Вікторе Йосиповичу, розкажіть про себе: яка у Васосвіта, професійніінтереси?
1974-1978 Військово-інженерне училище, м. Кам’янець-Подільський
1991-1994 Військова інженерна академія, м. Москва
2005-2008 ІПО КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ
– Що саме змотивувало Васобрати наш університет дляпрофесійного розвитку?
Життя – це постійний рух і самовдосконалення. А Ваш університет – найкраще місце для цього. Інститут післядипломної освіти на високому рівні реалізує державну політику у сфері освіти, яка спрямована на забезпечення професійного і особистісного розвитку випускника, його активної участі у суспільному, культурному й політичному житті країни. Навчальний процес забезпечує високопотужний професорсько-викладацький склад. До читання лекцій та проведення практичних занять залучаються відомі науковці, педагоги та фахівці-практики з факультетів університету і наукових установ України.
-Чому обрали юридичну освіту в КНУ імені Тараса Шевченка?
Тому що юридична освіта відкриває багато можливостей для професійної реалізації. Крім того, юрист – це професіонал, який стоїть на варті закону та працює на нього.
-Якими якостями, на Вашу думку, повинен володіти справжній професіонал своєї справи?
Виховання, досвідченість, добропорядність, чесність, мудрість. Важливими, без сумніву, є ораторські навички та талант переконувати. Також комунікабельність та уміння налагоджувати зв’язки.
-Які перші емоції у Вас викликала атмосфера в ІПО?
Високий рівень навчання і професіональна організація навчального процесу. Загалом дружня, приємна, затишна атмосфера.
-Пане, Вікторе, чи маєте Ви девіз, з яким ідете по життю?
Життя окремої людини має сенс лише тоді, коли вона допомагає зробити життя інших людей красивіше і шляхетніше.
-Яка подія професійного життя стала визначною для Вас?
Це було було 26 квітня 1986 року. У цей день вибухнула Чорнобильська АЕС – сталася техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа. До цієї події, сам того не підозрюючи, я готувався все своє життя. З дитинства мріяв стати високопрофесійним фахівцем інженерної справи, рятівником. Інженерні війська – це єдині в армійській системі військові підрозділи, які не вбивають, не наступають, а тільки усувають наслідки війни, рятують і захищають людей, а якщо інженерні війська і приймають участь у операціях, то лише у миротворчих. Свого часу, у 1978 р. я успішно закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище імені маршала інженерних військ В.К. Харченко. З травня по середину серпня 1986 року, я – командир інженерно-технічного батальйону 39 полку хімічного захисту Прикарпатського військового округу, приймаю участь в ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (30-ти км зона Київська область, Поліський район – Припять, Шепеличі, Комарівка, Старі Шепеличі, Буряківка, Товстий ліс, Красне, Новий Мир, Лубянка, Владимирівка, Мартиновичі, Маряновка, Весняноє, Рача, Народичі, Варовичі, Діброво, Полесскоє, Вільча, Ковшовичі, Ковшиловка, Александровка, Буда Варовичі, Грезля, Зимовище, Христиновка; Гомельська область, Наровлянський район – Хатки, Довляди, Хуторне, Окопи, Березівка, Осипівка, Хутор Ліс, Наровля, Янов, Угли).
P.S. За роботу проведену по ліквідації наслідків чорнобильської трагедії Віктор Невинний нагороджений Орденом “Червоної Зірки” – Указ №3771030 від 24.12.1986 року Президії Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
-Ви маєте і досвід викладацької діяльності. Розкажіть про цю сторінку свого життя.
У 1997 – 1998 рр. був викладачем кафедри бойового забезпечення Академії Збройних Сил України.
У 1998 – 2002 рр. працював як старший викладач кафедри інженерного забезпечення Національної академії Збройних Сил України.
-Ваші побажання та настанови наступним поколінням здобувачів ІПО КНУ імені Тараса Шевченка.
Бажаю успіхів. Прагніть кращого, творіть добро і перебувайте у постійному русі та самовдосконалюйтесь кожного дня.
Спілкувалась з автором інтерв’ю координатор Офісу випускників ІПО Тетяна Аністратенко
ЖИТТЯ ІНСТИТУТУ
Відбулось навчання за сертифікатною програмою «Сімейне консультування»